Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) – захворювання при якому відбувається освіта в нирках і сечових шляхах каменів, що сформувалися з фрагментів сечі. Представляє велику небезпеку для людини через повільне руйнування органу, хронічну ниркову недостатність, інвалідизацію, блок відтоку сечі та анурію.
Головні причини сечокам’яної хвороби:
- Вроджені вади розвитку сечової системи, що призводять до порушення відтоку сечі, застою сечі.
- Чинники довкілля (професійної шкідливості).
- Генетично обумовлені метаболічні розлади.
- Гормональний дисбаланс.
- Дієтичні чинники.
- Інфекції сечових шляхів.
- Гіперфункція паращитовидних залоз.
Від локалізації каменю залежить і перебіг захворювання. Невеликі камені часто безсимптомні. Виявляють їх випадково при діагностиці мікрогематурії та макрогематурії (кров у сечі). Вони є причиною інфекцій у сечових шляхах – цистит, пієлонефрит.
Основні симптоми сечокам’яної хвороби:
- Біль у ділянці нирок.
- Гематурія (кров у сечі).
- Відходження солей та каміння з сечею.
- Тупого характеру біль при малорухливому камені.
- Гострий характер біль при раптовому припиненні струму сечі.
Лікування сечокам’яної хвороби:
Після повного обстеження пацієнта лікар може призначити ефективне лікування залежно від розміру, локалізації та щільності каменю.
- Літолітична терапія – розчинення (залежно від складу) та виведення каменів невеликих розмірів залежно від локалізації, медикаментами.
- Якщо камінь щільний та великих розмірів вдаються до хірургічного лікування. Уретероскопія з контактною літотрипсією (URS) або перкутанна нефролітотрипсія (PCNL).
- дистанційна літотрипсія (показана при відносно низькій щільності конкременту та доступній локалізації для ударно-хвильової терапії).
Профілактика сечокам’яної хвороби:
Дієта, рухливий спосіб життя, прийом препаратів для зниження утворення каменів, усунути запалення в сечі.
